Як розвивати увагу та пам'ять

Уміння оперувати декількома поняттями одночасно, виконувати одну дію, при цьому пам’ятаючи про те, яким повинен бути наступний крок, виявляються необхідними за найрізноманітніших видів діяльності. Під час читання важливо не забути початок слова, поки читаєш його до кінця; під час перерахування потрібно пам’ятати, скільки всього збирався взяти; поки розмовляєш по телефону — не забути про молоко, що може збігти; зачиняючи двері — згадати про ключі.

Як навчити цьому маленьку дитину?  Як розвивати у неї здатність до цього?

Для розвитку уваги та пам’яті можна запропонувати такі завдання:

·      Розгляньте разом із дитиною дві знайомі маленькі іграшки, а потім сховайте у неї на очах під склянки, що перевернуті догори дном (або затисніть їх у кулаках) і запропонуйте дитині знайти ту іграшку, що ви назвете.

·      Розгляньте разом із дитиною і назвіть із використанням відповідного жесту дві картинки на картках, а потім переверніть їх на очах у дитини, запитуючи: «Де собачка?», «Де киця?» тощо. Дитина повинна знайти потрібну картку.

·      Сховайте на очах у дитини під склянками три, а потім чотири маленьких іграшки і запитайте, наприклад: «Де машинка?» Дитина піднімає потрібну склянку, розглядає та катає машинку. Потім знову сховайте іграшку під склянку і запитайте: «Де киця?» Коли дитина навчиться знаходити іграшки, можна запропонувати їй таке саме завдання, але з використанням карток (іграшки, продукти, тварини, одяг, меблі тощо). Розгляньте разом із дитиною та назвіть із використанням відповідного жесту три, а потім чотири картинки на картках, а потім переверніть їх на очах у дитини, запитуючи, наприклад: «Де стілець?» або «Де чашка?» тощо. Дитина повинна знайти потрібну картку. Підтверджуйте заохоченням правильність виконання завдання: «Так, молодець, це чашка!»

·      Можна розглянути і перевернути дві картки та запитати дитину, показуючи на закриту картку: «Що тут?» Дитина повинна назвати, а потім відкрити картку і перевірити правильність відповіді.

·      Попросіть дитину принести який-небудь предмет, що перебуває поза її полем зору, наприклад, у сусідній кімнаті. Добре урізноманітнювати такі прохання, щораз просячи принести щось новеньке. Дитина повинна зрозуміти, що саме її просять зробити, піти до іншої кімнати, знайти потрібну річ і принести її.

·      Залучайте дитину до хатнього господарства. Вона може діяти, наслідуючи вас, наприклад, разом із вами прибирати посуд зі столу або виконувати окремі маленькі доручення. Якщо дитина не виконує вашого доручення, зробіть те, що ви просили, спільно із нею. Така діяльність може також сприяти розвитку мовлення. Обговорюйте те, що відбувається. Особливо виділяйте емоційні моменти: «Ой, калюжа!» або «Ой, упало!», «Ой, пече!», «Важко!» тощо.

·      Посадіть за стіл велику та маленьку лялечку, викладіть на стіл, наприклад, чашки, тарілки, ложки й виделки. Запропонуйте інструкції на зразок: «Дай цій ляльці чашку і виделку», «Дай великій ляльці тарілку» тощо.

·      Запропонуйте дитині ляльку та ведмедика, гребінець і виделку. Попросіть її розчесати ведмедика виделкою або погодувати ляльку гребінцем.

·      Збільшуйте час утримання уваги. Коли дитина просить щось у вас, можна іноді не відразу виконувати її прохання, наприклад: «Налити тобі сік? Зараз, я витру зі столу та наллю». Таке очікування навчає дитину зберігати увагу протягом деякого часу. Час очікування для маленької дитини повинен бути досить коротким і може становити декілька хвилин. Поступово він значно збільшується, і дитина, яка підростає, не забуде про те, що вона хотіла переглянути мультфільм, навіть якщо відкласти перегляд на годину.

·      Коментоване малювання. Намалюйте серію примітивних, символічних картинок, що розповідають про якусь відому вашій дитині справу. Наприклад, можна зробити «книжку» «Мій день» або «Ми гуляємо». Попросіть дитину розповісти, що вона робить на кожній із цих картинок, ставте їй запитання, щоб збільшити кількість подробиць.

·      Розігрування з дитиною спектаклів-казок «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка». Вони вимагають запам’ятовування й повторення дій персонажів та їхніх  реплік.  Для  інсценування можна використати плюшеві іграшки або персонажів, що вирізані з картону.

·      Залучайте дитину до всіх видів діяльності, якими займаються інші члени сім’ї. Вона повинна поступово опанувати побутові навички. Слушним періодом для цього є той момент, коли дитина сама хоче допомагати вам, наслідуючи, виконуючи ті самі дії, або виконуючи на ваше прохання окремі дії. Наприклад, коли готуєте суп, попросіть дитину дістати каструлю та віднести її на стіл. Ріжучи овочі, можна дати їй до рук пластмасовий одноразовий ножик і запропонувати різати їх спільно з вами. Те саме необхідно робити під час прибирання, миття підлоги, миття посуду, прання, праці на городі тощо. Обговорюйте із дитиною все, що ви робите.

·      Вишикувавши мотрійок за зростом і поклавши тарілки перед дитиною, попросіть: «Дай великій мотрійці маленьку тарілку». Потім викладіть на стіл, наприклад, чотири огірки, два помідори і два лимони. Запропоновані інструкції: «Дай цій мотрійці два огірки і помідор», «Дай великій мотрійці лимон та помідор», «Поклади огірок, помідор і лимон у цю тарілку» тощо. Інструктуйте повністю, і, якщо дитина не виконує все відразу, повторюйте інструкцію знову цілком, не розподіляючи на кроки. Можна також попросити дитину повторити інструкцію перед виконанням, або допомогти їй, ставлячи уточнюючі запитання. Наприклад, якщо дитина виконала тільки частину інструкції: «Дай цій мотрійці два огірки й помідор» і дала мотрійці тільки два огірки, можна запитати її: «Що ще хотіла мотрійка?», а потім «Помідор чи лимон?»

·      Виконання інструкції, що містить декілька значущих слів або кроків. Безумовно, природніше відпрацьовувати навчання дитини, не сидячи за столом, а в побутових ситуаціях. Можна звертатися до дитини з «довгими» проханнями, що містять у собі три послідовних кроки, прохання принести два предмети, позначаючи ознаку одного з них, або місце, де він перебуває. Для того щоб переконатися, що дитина дійсно запам’ятовує інструкцію та дотримується її, а не діє відповідно до ситуації, можна пропонувати їй парадоксальні інструкції. Наприклад: «Візьми виделку та кубик, поклади у шапку», «Принеси чашку та червоні шкарпетки», «Візьми ложку під столом, поклади у ліжко». Довгі інструкції повинні стати звичайною частиною повсякденного життя. Якщо дитина не здатна впоратися з дорученням, повторіть усю інструкцію цілком, не розподіляючи її на кроки, а якщо це не допомагає, попросіть дитину повторити, що вона повинна зробити, або поставте їй навідні запитання.

·      Запитуйте дитину, що вона робила вчора, що збирається робити надалі: «Ми йдемо гуляти. Що ти одягнеш? Ще що?» Якщо вона дає формальні або неправильні від-повіді, ставте їй навідні запитання та уточнюйте подробиці. Можна, наприклад, запитувати: «Ти на сніданок їла кашу чи суп?», «Суп був на обід чи на сніданок?» тощо.

·      Грайте з дитиною в сюжетно-рольові ігри. Використовуйте в них те, що відбувалося з нею у реальному житті. Допомагайте дитині наповнювати її ігри різними подробицями. Наприклад, ляльки завітали в гості, торт на столі, а чаю немає. Як приготувати чай? Намагайтеся, щоб у грі так само були відбиті почуття вашої дитини і почуття інших людей. Вони можуть радіти, сердитися, ображатися, боятися, нудьгувати тощо. Наприклад, лялька просить купити морозиво, а їй не купують, лялька образилася. Або ляльку вкладають спати, а лялька не хоче лягати і вередує, «мама» сердиться. Намагайтеся, щоб дитина називала ці почуття.

Ігри на розвиток пам’яті та уваги

Крамниця

Дати дитині завдання «піти» до «крамниці» та «придбати» необхідні предмети, назви яких потрібно запам’ятати.

Починати необхідно з 2–3 предметів, поступово збільшуючи їхню кількість до 5–6.

У цій грі рекомендується мінятися ролями: і дорослий, і дитина по черзі можуть бути дочкою (або сином), і мамою (або татом), і продавцем, який спочатку вислухує замовлення покупця, а потім уже добирає «товар». «Крамниці» можуть бути різноманітними: «Хліб», «Молоко», «Іграшки», «Овочі».

Чарівний мішечок

Для гри потребується 10–12 іграшок, що добре знайомі дітям. Дорослий по черзі виймає з мішечка іграшки, дитина називає та розповідає про її призначення. Дорослий дає можливість розглянути всі іграшки, що виставлені в ряд. Після цього він пропонує назвати іграшку, що залишилася у мішечку.

Зваримо борщ

Запропонувати дітям «зварити борщ». Кожній дитині пошепки на вушко називаємо овоч. Дорослий розповідає про те, як зварити борщ, послідовно називаючи овочі: буряк, морква, картопля, цибуля, капуста, часник, помідор, перець, петрушка.

Дитина, яка названа цим овочем, вистрибує в середину кола («каструлю»). Після того, як «зварили борщ», запропонувати дітям повторити набір овочів для борщу.

Хто за ким?

Ведучий, подивившись на дітей, які вишикувалися одне за одним, повинен відвернутися й назвати, хто за ким стоїть. Згодом ведучим стає інша дитина.

День народження

Повідомити дітям про те, що в зайчика Вуханя незабаром день народження, тому прийдуть гості, щоб привітати іменинника. А як кличуть гостей — він дізнається згодом. Приготувати 5–8 іграшок (ведмежат, зайчат, цуценят, ляльок), назвати їхні імена, посадити за стіл.

Дитина, яка обрана на роль зайчика, повинна почастувати їх чаєм, називаючи кожного гостя на ім’я. Кількість гостей можна збільшувати.

Повтори одне за одним

Першому гравцеві потрібно назвати яке-небудь слово. Другий гравець повторює його, називаючи своє слово, третій — повторює всі слова, додаючи своє слово тощо. Той, хто припустився помилки, залишає гру.

Що змінилося?

Розставте на столі 5–6 предметів. Запропонуйте дитині уважно їх розглянути впродовж 1–2 хвилин. Коли малюк відвернеться, змініть місцями 2–3 предмети, а потім запитайте: «Що змінилося?»

Слухай і виконуй

Ведучий називає декілька дій, але не показує їх. Можна повторити завдання двічі. Потім діти повинні виконати ці дії у тій послідовності, в якій вони були названі ведучим.

Завдання 1. Повернути голову праворуч, повернути голову прямо, опустити голову вниз, підвести голову.

Завдання 2. Підвести праву руку, підвести ліву руку, опустити обидві руки.

Завдання 3. Підняти праву ногу, опустити праву ногу, присісти.

Картинка допомагає слову

Для гри необхідно приготувати 10 слів та 10 картинок, пов’язаних із цими словами за змістом.

Наприклад, слова: світло, гніздо, стілець, дерево, музика, школа, обід, сад, ліс, річка.

Картинки: електрична лампочка, ластівка, стіл, листок, скрипка, портфель, тарілка, яблуко, вовк, риба.

Послідовно вимовляйте слова, а дитина до кожного слова добирає картинку.

Запам’ятай слова

Назвіть 10–12 слів, за змістом не пов’язаних одне з одним:

собака, дерево, літак, тарілка, будинок, мама, сонце, море, помідор, стілець. Дитина повинна запам’ятати їх і відразу після прочитання назвати.

Гру рекомендується повторити через декілька днів, тиждень. Якщо кількість слів, названих дитиною збільшиться, її пам’ять поліпшується.

 Знайди помилку

 Приготуйте картинку, на якій допущено 5–6 помилок.

Наприклад, на малюнку, де зображені зимові ігри дітей, можна домалювати дерево із зеленими листочками, квіти, дівчинку в босоніжках тощо.

Ускладнити гру можна, збільшивши кількість помилок і зробивши їх менш помітними.

 Знайди такий самий

 Запропонуйте дитині обрати таку саму (за кольором, розміром) кульку, як у вас.

Можна ускладнити гру, збільшивши кількість предметів, відмінності між якими менш помітні.

Усі предмети на одну літеру

 Об’єднайте дітей у команди. Напишіть на дошці якусь літеру, наприклад, К. Кожна команда упродовж 1–3 хвилин повинна знайти та запам’ятати всі предмети в кімнаті, що починаються на цю літеру.

Потім команди по черзі називають ці предмети.

Перемагає та команда, яка назвала найбільшу кількість предметів на задану літеру.

Чотири стихії

 За командою ведучого діти виконують відповідні рухи:

·      «земля» — діти опускають руки донизу;

·      «вода» — діти простягають руки вперед;

·      «повітря» — діти підводять руки догори;

·  «вогонь» — діти роблять колові рухи руками, згинаючи їх у ліктях і зап’ястях.